Кінокомісії України: особливості, перспективи розвитку, ефективні моделі співпраці з іншими гравцями кіногалузі країни та вигоди для розвитку економіки регіонів
15 вересня паралельно з офіційною програмою KYIV MEDIA WEEK 2021 відбулася спеціальна конференція «Кінокомісії України: особливості, перспективи розвитку, ефективні моделі співпраці з іншими гравцями кіногалузі країни та вигоди для розвитку економіки регіонів», організована за підтримки Державного агентства України з питань кіно та у партнерстві з Українською кіноасоціацією.
Конференція стала першою подією загальнонаціонального рівня, що об’єднала за круглим столом представників органів місцевого самоврядування, очільників кінокомісій, професійних кінооб’єднань та локейшн менеджерів. Вона мала на меті промотувати серед представників органів місцевої влади перспективи співпраці з кіновиробниками, а також анонсувати державні ініціативи підтримки такої співпраці. Спираючись на успішні міжнародні практики діяльності кінокомісій, учасники конференції акцентували увагу на їх ролі як незамінної об’єднавчої ланки між органами центрального, регіонально управління, кінобізнесом та місцевими громадами. Розбудова мережі локальних кінокомісій з одного боку відіграє значну роль для забезпечення сталого розвитку економіки міст та регіонів, а з іншого – вони є точкою входу для іноземних партнерів на регіональний ринок та запорукою державних гарантій для міжнародної копродукції. Тож ініціатива розбудови інституту кінокомісій є засадничою для подальшого розвитку кіноіндустрії в Україні.
Зі вступною промовою виступила Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук та відзначила активну залученість обласних державних адміністрацій до ініціативи об’єднання зусиль державного сектору у розвитку мережі кінокомісій та супутньої інфраструктури у регіонах. Вона висловила сподівання, що наступного року в бюджетах областей з’являться кошти на підтримку діяльності кінокомісій, формування електронних каталогів місцевих локацій тощо. Також пані Кудерчук повідомила, що наразі на підписанні знаходиться підзаконний акт, який дозволить Держкіно підтримувати кінокомісії.
Зі вступною промовою виступила Голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук та відзначила активну залученість обласних державних адміністрацій до ініціативи об’єднання зусиль державного сектору у розвитку мережі кінокомісій та супутньої інфраструктури у регіонах. Вона висловила сподівання, що наступного року в бюджетах областей з’являться кошти на підтримку діяльності кінокомісій, формування електронних каталогів місцевих локацій тощо. Також пані Кудерчук повідомила, що наразі на підписанні знаходиться підзаконний акт, який дозволить Держкіно підтримувати кінокомісії.
«Головний пріоритет зараз полягає у тому, щоб на місцях громадські організації спільно з облдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування розуміли, наскільки важливим є проведення заходів у сфері культури та кіно, організація турів та презентацій своїх локацій українським та міжнародним виробникам контенту, а також забезпечення розвитку інфраструктури цих локацій. Єднаймо зусилля з промоції українського кіно в регіонах», – закликала Голова Держкіно. Також вона анонсувала розробку і запуск окремого розділу на веб-сайті Держкіно, присвяченого локаціям для зйомок в Україні.
Модерувала подію Анна Волкова, представниця Української кіноасоціації, яка підкреслила, що розбудова й забезпечення прозорої діяльності кінокомісій є однією з вкрай важливих складових сталого й довгострокового розвитку кіновиробництва в Україні. «Роль, яку відіграють кінокомісії, є значно ширшою, ніж просто підтримка кіновиробництва в кожному конкретному регіоні: об’єктивно – це дуже потужний і сильний інструмент як для економічного розвитку регіонів загалом, так і як додатковий механізм наповнення місцевих бюджетів», – зазначила вона.
Дискусію продовжив голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв, підкресливши важливість процесів децентралізації: «Не лише Київ має бути столицею кіно – ми повинні знімати скрізь по Україні. Кожна область має ставити собі за мету промоцію своїх визначних місць, залучати кіновиробників – як іноземних, так і українських». Він розповів про важливість для кінопромо регіонів спеціалізованих турів локаціями: «Хоча я все життя прожив в Україні, завдяки цим турам цьогоріч я відкрив для себе нову Україну», – зауважив пан Колюбаєв та від імені Ради висловив готовність підтримувати регіональні ініціативи у цьому напрямку.
Голова Асоціації кінокомісій України Леонід Бицюра виступив із презентацією діяльності своєї організації та ролі кінокомісій у розвитку кіновиробництва в регіонах. Пан Бицюра розповів, що при формуванні стратегії роботи Асоціації, створеної у 2019-му році, яка об’єднує 16 кінокомісій України, за основу був взятий досвід аналогічної структури в Італії.
«За італійським принципом, кожен євро, вкладений регіоном у кіно, повертається у місцеву економіку в п’ятикратному розмірі. Ми б хотіли, аби на місцях управлінці розуміли, що кінокомісії – це механізм, який дозволяє підняти конкурентоспроможність регіону. Кінематографічна децентралізація, мета якої привабити кіноіндустрію в регіони, – це не лише культурне розростання, а й економічне: робочі місця, зміна структури зайнятості населення та розвиток цілих галузей», – підкреслив він, запросивши кінокомісії та органи місцевої влади до всебічної співпраці з Асоціацією.
Далі виступила представниця Генічеської кінокомісії Оксана Чорнобривцева, котра розповіла про досвід роботи своєї кінокомісії, зазначивши, що дуже вдячна своїм колегам зі Львова, Закарпаття та Тернополя – тим першопрохідцям, на досвід яких спиралися вона та її команда. Пані Чорнобривцева відзначила досить вдалу комунікацію Генічеської кінокомісії на рівні обласної державної адміністрації, і труднощі в роботі з депутатським корпусом на місцях. Вона підкреслила, що той факт, що фінанси тепер розподіляються органами місцевого самоврядування, відкриває нові можливості для реалізації локальних ініціатив у кіновиробництві. Також вона акцентувала важливість для кінокомісій співпраці з туристичною галуззю: «Туристичний бізнес – це є наша основна підтримка, що допомагає робити адвокацію кіно».
Наступною слово мала виконавча директорка Української кіноасоціації Вікторія Ярмощук: «Надзвичайно важливо, що зараз бізнес та держава справді стали тими партнерами, котрі разом йдуть до створення такої кіноіндустрії, яка задовольнятиме культурні та інші потреби нашої країни, запити нашого глядача, а також гідно представлятиме Україну на міжнародному ринку. І в цьому контексті кінокомісії – це певне вікно входу в регіон для продюсерів, як локальних, так і міжнародних. Ми в УКА розглядаємо кінокомісії насамперед як партнерів у залученні іноземних продюсерів до України».
Пані Ярмощук також розповіла про нещодавні ініціативи Української кіноасоціації щодо міжнародної промоції індустрійного потенціалу країни, реалізовані за підтримки Держкіно, USAID CEP, Львівської міської ради та медіабізнесу. Зокрема, про кілька локейшн-турів Україною, результати яких представлено на порталі locations.com.ua, в каталозі Lviv Location Guide, а також про конференцію локейшн менеджерів в межах цьогорічного ОМКФ, панельну дискусію щодо можливостей зйомок в Україні в межах спецпроекту з промоції України на впливовому міжнародному порталі C21Media, та ін.
«Кілька років тому було неможливо уявити, що до нас приїжджатимуть знімати HBO, Netflix й інші міжнародні компанії, а зараз це вже стало реальністю. Однак все це не має бути зосереджене лише в столиці. Залучення регіонів – наступний логічний крок на цьому шляху комплексної розбудови кіноіндустрії нашої країни. Те, що ми реалізовуємо в межах роботи УКА на міжнародній арені, має знайти відгук і на місцях. До нас звертаються закордонні партнери і відзначають, що українські локації вже стають відомими», – резюмувала вона.
Дискусію продовжив голова Асоціації кіноіндустрії України Дмитро Суханов, котрий наголосив на тому, що взаємини регіональних органів влади та кіновиробників мають бути сталими та довгостроковими. Зокрема, він запропонував ідею спеціальних грантів, які видаватимуться на етапі розробки сценарію, аби та чи інша місцевість ставала місцем дії історії, а також на підтримку скаутингу локацій, девелопменту проєктів. У перспективі двох-трьох років вони матимуть практичний результат, приваблюючи у регіон знімальні групи, котрі витрачають там мільйони гривень, що впливатиме на розвиток місцевих інфраструктури та появи регіональних кінофондів як логічного наслідку децентралізації.
«У Німеччині регіональні кінофонди навіть потужніші за національні. Все це – win-win стратегія між кіновиробниками та регіонами. Це економічний фактор, вплив на ринок праці – зокрема, на зайнятість молоді, котра зараз із регіонів мігрує. Ще, звісно, культурний і туристичний розвиток краю, привід для гордості місцевих громад. Але аби це все було можливим, потрібна локальна ініціатива. Має бути хтось на місці, хто скаже: “ОК, я готовий вести діалог на цю тему”», - зазначив пан Суханов.
Завершив дискусію голова Асоціації локейшн менеджерів України Віктор Шевченко, який зауважив, що розвиток інституту кінокомісій, є важливим кроком для розвитку кіновиробництва в країні, адже вони зможуть на професійному рівні допомагати з організацією зйомок на місцях та виконувати просвітницьку функцію: «Часто місцева влада не зовсім розуміє, що таке кіновиробництво, і воно для неї не є пріоритетним. Тож саме кінокомісії могли б пояснювати суть такої співпраці».
У другому блоці конференції виступила Александра Лойткенс (Alexandra Luetkens), представниця Кінокомісії Гамбургу та Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина). Експертка із понад 20-річним досвідом роботи у кінокомісіях, членкиня ради директорів Європейської мережі кінокомісій (EUFCN) розповіла українським колегам про алгоритми роботи кінокомісій у Європі, їхню роль для економічного розвитку кожного окремого регіону, необхідність прозорої та зручної системи взаємодії між кінокомісіями, місцевими органами влади та представниками кіноіндустрії країни. У якості наочного кейсу пані Лойткенс навела фільм «Ангели Чарлі» (Charlie's Angels, 2019) – потужний розважальний міжнародний блокбастер, при виробництві якого автори задіювали якомога більше цікавих локацій і навіть були готові змінювати під них сценарій. Зрештою, такі локації вони знайшли в Німеччині, вирішивши знімати у різних федеральних землях й отримати як національні, так і регіональні рібейти. «Ми вклали у цей проєкт 400 тис. євро, а отримали близько 2,2 млн євро. Якщо ви інвестуєте у залучення продакшенів, згодом вони повертають до регіону набагато більше, ніж ви вклали», – резюмувала пані Лойткенс.
Конференція відбувалась паралельно з основною програмою 11-ого Міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK 2021, який проходив 14-15 вересня у Hyatt Regency Kyiv з прямою трансляцією подій на аналітичному медіаресурсі Media Business Reports (MBR).
